JONES AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM
Judgment Date | 14 January 2014 |
ECLI | ECLI:CE:ECHR:2014:0114JUD003435606 |
Respondent State | United Kingdom |
Date | 14 January 2014 |
Application Number | 34356/06;40528/06 |
Court | Fourth Section (European Court of Human Rights) |
Counsel | CUKIER G. ; ALLEN T. |
Applied Rules | 6;6-1 |
Official Gazette Publication | [object Object] |
© Рада Європи/Європейський суд з прав людини, 2014. Цей переклад підготовлено на замовлення і за підтримки Цільового фонду «Права людини» Ради Європи (www.coe.int/humanrightstrustfund). Він не є зобов’язальним для Суду. Див. додатково повний текст повідомлення про авторські права в кінці цього документа.
© Council of Europe/European Court of Human Rights, 2014. This translation was commissioned with the support of the Human Rights Trust Fund of the Council of Europe (www.coe.int/humanrightstrustfund). It does not bind the Court. For further information see the full copyright indication at the end of this document.
© Conseil de l’Europe/Cour européenne des droits de l’homme, 2014. La présente traduction a été effectuée avec le soutien du Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme du Conseil de l’Europe (www.coe.int/humanrightstrustfund). Elle ne lie pas la Cour. Pour plus de renseignements veuillez lire l’indication de copyright/droits d’auteur à la fin du présent document.
ЧЕТВЕРТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «JONES ТА ІНШІ ПРОТИ СПОЛУЧЕНОГО КОРОЛІВСТВА»
(Заяви №№ 34356/06 і 40528/06)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
14 січня 2014 року
ОСТАТОЧНЕ
02/06/2014
Це рішення набуло статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Воно може зазнати редакційної правки.
У справі «Jones та інші проти Сполученого Королівства»
Європейський суд з прав людини (Четверта секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли судді:
Ineta Ziemele, голова,
Päivi Hirvelä,
George Nicolaou,
Ledi Bianku,
Zdravka Kalaydjieva,
Vincent A. De Gaetano,
Paul Mahoney, судді,
та Françoise Elens-Passos, секретар секції,
після наради за зачиненими дверима 10 грудня 2013 року,
виносить таке рішення, ухвалене того самого дня:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу розпочато за двома заявами (№№ 34356/06 і 40528/06) проти Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, поданими до Суду згідно зі статтею 34 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція). Заявником у першій заяві є пан Ronald Grant Jones, громадянин Сполученого Королівства 1953 року народження. Його заява була подана 26 липня 2006 року. У другій заяві заявниками є пан Alexander Hutton Johnston Mitchell, пан William James Sampson і пан Leslie Walker. Вони також є громадянами Сполученого Королівства і народилися у 1955, 1959 і 1946 роках, відповідно. Пан Sampson є одночасно громадянином Канади. Їхня заява була подана 22 вересня 2006 року.
2. Пана Jones представляв пан G. Cukier, адвокат ТОВ «Kingsley Napley», який практикує в Лондоні. Пан Mitchell, пан Sampson і пан Walker, яким було надано безоплатну правову допомогу, представляла пані T. Allen, адвокат ТОВ «Bindmans», яка практикує в Лондоні. Уряд Сполученого Королівства (далі – Уряд) представляли його Уповноважений, пан J. Grainger, з Міністерства закордонних справ та у справах Співдружності.
3. Заявники стверджували, зокрема, що надання імунітету Королівству Саудівська Аравія при розгляді цивільної справи за позовом пана Jones та відповідачам-фізичним особам в обох справах було непропорційним втручанням в їхнє право на доступ до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції.
4. 15 вересня 2009 року про ці заяви було повідомлено Уряд. Також було вирішено розглядати питання щодо прийнятності і суті заяви одночасно (пункт 1 статті 29 Конвенції).
5. Голова палати дозволив організаціям «Redress Trust» (далі – «REDRESS»), «Amnesty International», Міжнародному центру юридичного захисту прав людини (далі – «INTERIGHTS») та організації «JUSTICE» взяти участь у письмовому провадженні на правах третьої сторони (пункт 2 статті 36 Конвенції і пункт 2 правила 44 Регламенту Суду). Вони подали спільні письмові зауваження.
6. Заявники звернулися з проханням провести усне слухання, але 29 листопада 2011 року Палата вирішила не проводити слухання у справі.
ФАКТИ
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
А. Скарги на катування і справа, порушена за позовом пана Jones
7. 15 березня 2001 року пан Jones зазнав легких тілесних ушкоджень унаслідок вибуху, що стався біля книгарні в м. Ер-Ріяд; на той час пан Jones жив і працював у Королівстві Саудівська Аравія. Він стверджує, що наступного дня представники державної влади Саудівської Аравії доправили його до лікарні і там незаконно тримали протягом 67 днів. Перебуваючи в лікарні, він зазнав катувань з боку підполковника Abdul Aziz. Зокрема, він стверджує, що його били палицею по долонях, ступнях, руках і ногах, били долонею і кулаком в обличчя, підвішували за руки, заковували ноги в кайдани, позбавляли сну і застосовували психотропні препарати.
8. Повернувшись до Сполученого Королівства, пан Jones пройшов медичне обстеження, за результатами якого було встановлено наявність у нього тілесних ушкоджень, які узгоджувалися з його версією подій, а також діагностовано тяжкий посттравматичний стресовий розлад.
9. 27 травня 2002 року пан Jones звернувся до Високого суду з позовом проти «Міністерства внутрішніх справ Королівства Саудівська Аравія» та підполковника Abdul Aziz, вимагаючи, зокрема, відшкодування шкоди, спричиненої катуваннями. У своєму викладі конкретних обставин на обґрунтування своїх позовних вимог він називає підполковника Abdul Aziz держслужбовцем або представником державної влади Саудівської Аравії. Позов проти Саудівської Аравії було вручено її тодішнім соліситорам; але що стосується позову проти підполковника Abdul Aziz, то вони дали зрозуміти, що не мають повноважень одержувати такий документ.
10. 12 лютого 2003 року Саудівська Аравія звернулася із заявою про вилучення позову з реєстру, посилаючись на те, що вона, її держслужбовці та представники державної влади можуть користуватися імунітетом і не перебувають під юрис...
To continue reading
Request your trial