ARCELORMITTAL AMBALAJ CELIGI SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI v. UKRAINE

• Judgment Date: 15 July 2021
• ECLI: ECLI:CE:ECHR:2021:0715JUD002381911
• Counsel: GÜRMEN T.
• Date: 15 July 2021
• Application Number: 23819/11
• Court: Fifth Section Committee (European Court of Human Rights)
• Applied Rules: 6;6-1

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «ARCELORMITTAL AMBALAJ CELIGI SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI» ПРОТИ УКРАЇНИ»

(CASE OF ARCELORMITTAL AMBALAJ CELIGI SANAYI VE TICARET ANONIM SIRKETI v. UKRAINE)

(Заява № 23819/11)

РІШЕННЯ

СТРАСБУРГ

15 липня 2021 року

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Arcelormıttal Ambalaj Celıgı Sanayı Ve Tıcaret Anonım Sırketı» проти України»

Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits), Голова,
Йован Ілієвський (Jovan Ilievski),
Івана Джеліч (Ivana Jelić), судді,
та Мартіна Келлер (Martina Keller), заступник Секретаря секції,

З огляду на:

заяву (№ 23819/11), яку 08 квітня 2011 року подала до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) турецька компанія «Arcelormıttal Ambalaj Celıgı Sanayı Ve Tıcaret Anonım Sırketı» (далі –компанія-заявник);

рішення повідомити Уряд України (далі – Уряд) про скарги за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на відсутність обґрунтування у рішеннях національних судів і за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та статтею 13 Конвенції стосовно позитивного зобов’язання держави забезпечити судові процедури, а також визнати решту скарг у заяві неприйнятними;

зауваження сторін;

після обговорення за зачиненими дверима 24 червня 2021 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ВСТУП

1. Справа стосується скарги за пунктом 1 статті 6 Конвенції на ненадання національними судами належного обґрунтування під час скасування арбітражного рішення.

ФАКТИ

2. Компанія-заявник «Arcelormittal Ambalaj Celigi Sanayi Ve Ticaret Anonim Sirketi» – приватне підприємство, зареєстроване згідно із законодавством Туреччини. У Суді її представляв пан Т. Гюрмен, юрист, який практикує у м. Стамбул.

3. Листом від 04 вересня 2019 року компанія-заявник повідомила Суд про зміну назви на «Virtus Ambalaj Celik Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi». Суд продовжить розгляд заяви під назвою справи «Arcelormıttal Ambalaj Celıgı Sanayı Ve Tıcaret Anonım Sırketı» проти України». Це відповідає назві компанії-заявника, вказаній під час проваджень у національних судах, а також у поданій до Суду заяві.

4. Уряд України (далі – Уряд) представляв його Уповноважений, пан І. Ліщина.

5. Факти справи, надані сторонами, можуть бути узагальнені таким чином.

6. 22 січня 2007 року компанія-заявник та українське приватне підприємство «А.» уклали контракт про поставку товарів (далі – контракт). Контракт був складений англійською та українською мовами і передбачав, що обидва примірники мали однакову юридичну силу і були автентичними. Пункт 8 контракту містив арбітражне застереження, в українському примірнику якого зазначалося:

«8. Арбітраж

8.1. Всі спірні питання, що виникають з даного Контракту або у зв’язку з ним, повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами.

8.2. Якщо Сторони не можуть прийти до згоди, то розбіжності підлягають розгляду в Міжнародному Комерційному арбітражному Суді при Торгово-промисловій палаті м. Київ. Рішення Арбітражного суду є обов’язковими для обох сторін.

8.3. Сторони погодились, що в процесі розгляду та вирішення спірних питань буде застосовуватись Регламент Міжнародного Комерційного суду при Торгово-Промисловій палаті України, м. Київ ...»

7. В англійському примірнику арбітражного застереження вказаний арбітражний суд мав назву «Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України».

8. 07 жовтня 2008 року компанія-заявник звернулася до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі – МКАС) з позовною заявою проти підприємства «А.», вимагаючи стягнення коштів за поставлені товари і відшкодування витрат.

9. Згідно з арбітражним рішенням (див. пункт 10) 08 грудня 2008 року підприємство «А.» подало відзив на позовну заяву, в якому, inter alia, заперечило проти компетенції МКАС розглядати справу. Зокрема, воно стверджувало про недотримання зазначеної в арбітражному застереженні початкової процедури переговорів, хоча вона була передумовою для розгляду справи арбітражним судом. Підприємство «А.» також клопотало про продовження строку для подання додаткових документів і про проведення усного засідання.

10. 20 лютого 2009 року МКАС ухвалив арбітражне рішення, зобов’язавши підприємство «А.» сплатити компанії-заявнику кошти за поставлені товари у повному обсязі та відшкодувати витрати на оплату арбітражного збору. МКАС розглянув питання наявності у нього компетенції як за власною ініціативою, так і у відповідь на заперечення підприємства «А.» Насамперед, він вказав на «неточність» в арбітражному застереженні, оскільки у ньому було зроблено посилання на «Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті міста Києва», а не на «Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України». Арбітражний суд встановив, що сторони мали намір посилатися саме на МКАС, оскільки він був єдиною арбітражною установою при Торгово-промисловій палаті, яка діяла відповідно до Регламенту МКАС і Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Крім того, він відповів на заперечення підприємства «А.» щодо відсутності у нього компетенції, встановивши, що вимога про проведення переговорів не могла бути дотримана, оскільки застереження не містило чіткої процедури або строку, а тому не підлягав виконанню.

11. У квітні 2009 року підприємство «А.» звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про скасування арбітражного рішення, стверджуючи, що згідно із законодавством України арбітражне застереження було недійсним, що МКАС перевищив свою компетенцію, а арбітражне рішення суперечило публічному порядку України.

12. 27 липня 2009 року Шевченківський районний суд міста Києва задовольнив клопотання та скасував арбітражне рішення. Він встановив, що в арбітражному застереженні було зроблено посилання на неіснуючу установу («Міжнародний комерційний суд при Торгово-промисловій палаті м. Київ»), сторони не визначили умови і порядок вирішення спорів у судовому порядку щодо тлумачення умов контракту, а також арбітражне рішення стосувалося питань, які виходили за межі арбітражної угоди у тому, що МКАС здійснив тлумачення арбітражного застереження і з власної ініціативи ухвалив рішення щодо наявності у нього компетенції розглядати справи.

13. Компанія-заявник подала апеляційну скаргу на цю ухвалу. Вона стверджувала, що сторони домовилися передавати всі спори на розгляд до арбітражного суду, а не до національних судів, що підприємство «А.» брало активну участь в арбітражному провадженні, продемонструвавши цим свою згоду на арбітраж, і що ...